• Освіта міста (31)
    • Історія освіти міста (1)
       

      Перша школа у містечку Каховка була відкрита у 1861 р. його власником М.М. Овсянико-Куликовським. Саме з цього року Каховка стала волосним центром Дніпровського повіту Таврійської губернії. Її першим вчителем був священик Сеньковський, а через сім років в ній стала працювати вчителькою випускниця Петербурзького педагогічного інституту Марія Букінич. У той час у школі навчалося 69 учнів. У 1884 р. новий власник містечка М.Й. Панкеєв побудував нове приміщення для школи на розі вулиць Велика Куликовська (нині - Карла Маркса) та Лісова (Луначарського). Благодійники М.Й. Панкеєв й його сини Костянтин та Микола побудували квартири для вчителів і служителя цієї школи. Школа прийняла 119 учнів. Завдяки старанням Панкеєвих та земства у школі діяли майстерня для праці, бібліотека. Школа мала всі потрібні наочні посібники, колекції рослин, тварин, мінералів, фізичні та хімічні прилади. Крім звичайних предметів, в ній навчали столярній та теслярній справам, шиттю, в’язанню, вишиванню, музиці, навичкам городництва, садівництва, шовківництва. У школі працювало 4 вчителя. Завідував школою талановитий педагог В.К. Скульський. У 1894 році Костянтин та Микола Панкеєви відкрили і обладнали всім необхідним школи в районі Слобідки (згодом школа № 6) та Щемилівки (згодом Каховська трудова школа № 3 по вулиці Щемилівській). Протягом багатьох років Панкеєви піклувалися цими школами, будували житло для вчителів, допомагали у ремонті та обладнанні. За наполяганням педколективу та батьків учнів, у 1907 р. Міністерство нродної освіти присвоїло Щемилівській школі ім’я К.М. Панкеєва. Це була єдина «іменна» школа у Дніпровському повіті. У 1891 р. на розі вулиць Поштова (Карла Лібкнехта) – Кінна (Спендіарова) була відкрита земська Новопланська однокласна школа. У 1920 р. на базі Новопланської школи було створено Каховську трудову школу №4., яка знаходилася у цьому приміщенні до 1941 р. Після Другої світової війни школа №4 знаходилася у приміщенні колишнього Будинку піонерів по вул. Карла Маркса. У 1954 р. школу № 4 знову перевели у колишнє Новопланське приміщення, що на розі вулиць К. Лібкнехта та Спендіарова. У 1970 р. школу № 4 перевели у новозбудоване приміщення у мікрорайоні Светлово). Станом на 1886 р. в Каховці діяли також єврейські навчальні заклади: однокласне казенне єврейське училище (засноване у 1893 р.) та три хедери. У 1895 р. на базі цього училища було відкрито ковальсько-колісного відділення. В 1908 році єврейське однокласне казенне училище було реформоване у двокласне.У 1921 р. на базі єврейського училища була створена трудова школа № 2. У 1936 р. їй було присвоєно ім’я С. Орджонікідзе. Її очолив талановитий вчитель і прекрасний організатор Б.Є. Шмуклерман. В 1892 р. в містечку була заснована земська народна школа. У 1937 р. їй було присвоєно ім’я О. Пушкіна. У 1905 р. місцевим товариством взаємодопомоги було відкрито класичну жіночу гімназію. Її начальницею була М.Ф. Буссель. П'ятнадцять педагогів навчали 212 учениць. Наступного року Каховське товариство влаштування і утримання учбових закладів відкрило чоловічу прогімназію з 7-річним навчальним терміном, де вісім вчителів навчало 176 хлопчиків. У 1920 році на базі чоловічої та жіночої гімназій була створена трудова школа № 1. Її першим директором був талановитий педагог М.К. Базилевський. У 1927 р. школі було присвоєно ім’я І. Франка, у 1932 р. – ім’я народного комісара освіти УСРР М. Скрипника, а в 1936 р. – М. Островського. На початку ХХ ст. помітне місце в освітньому житті Каховки залишили М. Букінич, Л. Бланшо, К. та М. Скульські, М.Ф. Буссель, В. Цехновський¸ Г.Ф. Младенов та багато інших. В лютому 1919 р. в містечку було створено народний комісаріат освіти, який очолив С. Кохновер. У 1926 р. було заснована Каховську профтехшколу, а у 1934 р. – відкрито Будинок піонерів. Наприкінці 30-х рр. у місті діяли 7 шкіл, в яких викладали 98 педагогів і навчалося 3 тис. учнів, 3 робітфаки (Харківського інституту механізації і електрифікації сільського господарства, Херсонського сільгоспінституту і Київського лінгвістичного інституту), численні курси трактористів, водіїв, рахівників, тракторо-механічна школа, школа медсестер. У 1921 р. у приміщенні колишнього міністерського училища по вул. К. Маркса було створено будинок сиріт. Сюди поміщали дітей Каховського та Бериславського районів, Новомаячки, Донбасу, Херсона. Всього – 130 дітей. В тяжкі роки голоду та громадянської війни у дитбудинку діти жили без одягу і взуття, мерзли взимку. Гарячу їжу давали один раз в день. Нерідко жили зовсім без хліба. Сироти хворіли на коросту, трахому тощо. В цьому закладі пройшли дитячі роки відомого вітчизняного поета, лірика Євгена Фоміна. Нового дихання освіта міста здобула у післявоєнні роки. Так, у 1954 р. було відкрито міську станцію юних натуралістів. У 70-ті рр. ХХ ст. широкого розмаху набуває соціально-культурне будівництво. В мікрорайоні Свєтлово відкрилося дві школи (№ 3 і 4), один за одним виникають новобудови дитсадків. У 1975 р. було старено Міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Великі зміни сталися на освітянській ниві. В наш час, місто може пишатися створенням приватної гімназії (2000 р.), яка згодом перейшла до комунальної власності міста. У 2006 р. відрила свої двері новобудова Каховської ЗОШ №5. Алла Яблонська, керівник гуртка Центру дитячої творчості

       

    • Загальноосвітні заклади (1)
    • Дошкільні заклади (1)
    • Позашкільні заклади (1)
    • Інші заклади (1)
  • Відділ освіти (0)
  • Нормативно-правове забезпечення (0)
  • Новини (7)
  • Методична робота (0)
  • Конкурси і змагання (0)
  • ЗНО (0)
  • Державна підсумкова атестація (0)
  • Атестація педагогічних працівників (0)
  • Для дітей з особливими освітніми потребами (0)
  • Педагогічна слава Каховки (0)
  • Інтелектуальна гордість міста (0)
  • Громадська приймальня (5)
  • Фінансування (1)
  • МЕТОДИЧНА СКРИНЯ (0)